ТРИ ЛОЖКИ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЗА
ЩАСТЯ-ЗДОРОВЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ!
Діалектизми
— це ті особливі місцеві «родзинки», якими вирізняється кожна місцевість, чи то
слова, функціонування яких обмежується територією певного діалекту.
Загалом
територіально українська мова поділяється на три великі наріччя: північне
(поліське), південно-західне та південно-східнеe (куди відноситься і Харківська
область). Вони складаються із окремих діалектів, які в свою чергу поділяються
на ще менші — говірки. Кожен із цих підвидів відрізняється один від
одного, перш за все, різними назвами предметів, явищ, вимовою звуків, побудовою
фраз.
Ось
наприклад, східноукраїнські діалекти зазнали значного впливу російської мови,
західноукраїнські — польської, румунської та інших.
Запам’ятай,
існування діалектів не шкодить літературній мові, а навпаки, є джерелом
збагачення, опорою, резервом і запорукою розвитку літературної мови, тоді як
суржик – негативне явище в нашій мові, з яким потрібно боротися.
Ось вам підбірка зі слів з різних регіонів
Філіжанка (Галичина) – чашка
Тормозок (Донбас) – продукти з дому для перекусу на
роботі
Миска (Полтавщина) – глибока тарілка
Кастрюльщик (Одеса) – таксист, або інша професія, що
пов’язана із транспортом
Ракли (Харківська обл) – студенти семінарії
Бузько (Тернопільска обл.) – лелека
Гумка (Херсонщина) – магазин секонд-хенду
Німа (Полтавська обл.) – немає
Гишки (Тернопільска обл.)- холодець
Ружа (Галичина) – троянда
Просю (Полтавська обл) – прошу
Кугут (Буковина) – півень
Фраїрка (Закарпатська обл.) – дівчина
Мать (Донецька обл.) – мабуть
Самокатка (Вінницька обл.) – велосипед
Тамички (Чернігівська обл.) – там
Моторка (Закарпатська область) – мопед
І тепер надважливе завдання.
Давай кожний зробить відео, у якому покаже та розкаже про улюблене місце
у місті/селищі з уживанням улюблених діалектних слів! Можна також прикріпити до нього гарненьку світлину.
Якщо ж ви вирішили все ж зробити
відео, то якість самого відео не відіграє значної ролі. Хай просто воно буде
щире та прикольне, і ви на ньому говоритимете українською! Бажано зробити його
до 1 хв. Завантажуйте до скриньки Korniychyk.O@ukr.net або semenenkoolena80@gmail.com публікуйте під темою #мовомарафон.
Дзеркало - Пикогляд
ВідповістиВидалитиАлдомаш - Могорич
Амбрела - Парасолька
Адістерувати - Критикувати, ганьбити
Акацва - Акація
Аксиня -Ксенія, Оксана
Аніпіціцько - Анітрішечки
Апчихати - Чхати
Бабовка - Лялька
Каждоденно -Щоденно
Шпурити - Кидати
Шпурьовати - Економити
Штык - Недопалок
Штрымфлі - Шкарпетки, панчохи
Талірка - Тарілка
Дванка - Двійка
41група Нiкiфоров Андрiй
Бараболя-картопля, вуйко- дядько, кугут-півень
ВідповістиВидалитиліцеїстка 12 групи Якимець Каріна
Діалектизми — це ті особливі місцеві «родзинки», якими вирізняється кожна місцевість, чи то слова, функціонування яких обмежується територією певного діалекту.
ВідповістиВидалитиДіалекти :
барлуджити — орати
Ліцеістки 12 групи Черній Марії
бастій — отець
раклі, каравона — дівча
сабатка — субота
сев’ячка —гречка;
тарандій — горобець
шім, шом — дім
терпелюк — парубок
укорений — Учений
фейло, хвейло — рот
ходирка, ходуха — нога
чихморитись — чесатись
шандра — шість.
Діалектизми — це ті особливі місцеві «родзинки», якими вирізняється кожна місцевість, чи то слова, функціонування яких обмежується територією певного діалекту.
ВідповістиВидалитиНаприклад:
трепета — осика, блават — волошка (південно-західні говори); конопляник — горобець, клювак — дятел (північні говори); баклажан — помідор, калачики — кукурудза (південно-східні говори)
Ліцеїстки 12 групи Мушинської Вероніки
Кожна природна мова характеризується наявністю територіальних відгалужень – наріч, діалектів, говірок. Їх виникнення сягає глибокої давнини, ще родоплемінного періоду, а територіальне закріплення сягає часів феодалізму.
ВідповістиВидалитиУкраїнські діалектичні напрямки в деяких районах досить відрізняються один від одного, а в деяких є такі слова, котрих не чув досі жоден українець інших етнічних груп. До прикладу подано кілька слів із словника діалекту закарпатських лірників:
барлуджити — орати
бастій — отець
раклі, каравона — дівча
сабатка — субота
сев’ячка —гречка;
тарандій — горобець
шім, шом — дім
терпелюк — парубок
укорений — Учений
фейло, хвейло — рот
ходирка, ходуха — нога
чихморитись — чесатись
шандра — шість
Отже, територіальні діалекти – це діти національної рідної мови, рідні діти. Їх існування не йде на шкоду літературній мові. Навпаки, вони є джерелом збагачення, опорою, резервом і запорукою розвитку літературної мови, коли суржик – негативне явище в нашій мові, з котрим потрібно боротися.